Через півроку після призначення Ігоря Пашко Delo.UA вирішило поцікавитися у голови Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, як здійснюється страховий нагляд, з якими проблемами зіткнулося керівництво регулятора і як вони збираються їх вирішувати
Яка на сьогодні ситуація на ринку страхування?
На початок другого кварталу 2015 у нас зареєстровано 380 страхових компаній. Формально поточні вимоги до резервування та активів виконує левова частка компаній. Звітність, яку ми отримуємо від страховиків, показує, що тільки 40 компаній не відповідають вимогам щодо якості активів і 20 - за якістю резервів. Але якщо залишити осторонь формальний підхід і проаналізувати глибше, то за нашими оцінками, третина компаній формує резерви тільки на контрольну дату - раз на квартал. Весь інший час - як вийде. Це насторожує.
Чи не менше турбує і якість активів компаній - у страховиків дуже багато проблемних активів, з точки зору регулятора. Це і "сміттєві" цінні папери, і кошти, які застрягли на рахунках у неплатоспроможних банках, і нерухомість, яка сьогодні є, по суті, неліквідним активом.
Додайте до цього проблеми з активами, які залишилися на тимчасово окупованих територіях: Крим, Донецька і Луганська області. На сьогоднішній момент на балансі страховики їх показують (вони зобов'язані це робити), але реально їх же неможливо враховувати як активи.
А формально на ринку все непогано: на перший квартал 2014 (я буду порівнювати 1 квартал 2014 - 1 квартал 2015) активи страховиків були 64 млрд, на кінець 1 кварталу 2015 - 63 млрд, начебто, падіння невелике. Навіть є невеликий приріст по страхових премій - 6 млрд проти 5,2 млрд у першому кварталі 2014 року.
А якщо порахувати з урахуванням інфляції?
Звичайно, з урахуванням інфляції цифри будуть зовсім іншими. І тим не менш, на даний момент все одно страховий ринок України привабливий для іноземних інвесторів. Не можу поки називати конкретні компанії, але у нас є два реальних іноземних інвестора, які зараз проходять реєстрацію з купівлі істотної участі в українських страхових компаніях. Підкреслюю: це реальні, професійні іноземні страховики. Думаю, що восени ви вже почуєте про них.
А що ви плануєте робити з активами страхових компаній?
Ми розробили нове положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика. У СК в активах вагома частка "сміттєвих" паперів і активів, розміщених в банках з низьким рейтингом надійності. Ми постаралися всі ці моменти врахувати, і з 31 грудня вводимо нові вимоги. А щоб показати відповідність на 31 грудня, з урахуванням квартальної звітності, компанії повинні з початку 4 кварталу працювати вже з урахуванням нових вимог. Так ми переорієнтуємо всі активи компаній на менш ризиковані, більш ліквідні і більш консервативні.
Основні зміни: ми знизили частку акцій в активах страхової компанії з 30 до 10%, частку нерухомості - з 30 до 15%. Також ми змінили підхід до рейтингу об'єкта вкладень, він повинен бути вище ВВВ за національною шкалою. Крім того, вводиться т.зв. мінімальний показник.
Ми будемо вимагати, щоб лайфові страховики (компанії, які займаються страхуванням життя - Ред.) Тримали не менше 25% своїх активів в ОВДП, в банках, рейтинг яких не менше АA і в цінних паперах з рейтингом емітента не менше АА (за національною шкалою ).
Для нон-лайфових компаній - 15%. Це мінімальні вимоги, які компанії повинні враховувати при розміщенні резервів.
Крім того, ми введемо новий порядок, який регулює відповідальність за порушення. У разі виявлення порушення, ми будемо вимагати від страхової компанії протягом 10 днів надати регулятору план оздоровлення та виходу на показники, які визначені становищем. Якщо ні - будемо вживати заходів.
А яка доля компаній, які зараз показують нескінченні нулі?
Донедавна ми анулювали ліцензії у разі нездійснення діяльності компанією протягом року (новим законом про ліцензування така можливість не передбачена). Наступний етап - це виключити компанію з Реєстру. Перш ніж вдаватися до цього заходу, ми перевіряємо, чи є у такій компанії невиконані зобов'язання перед клієнтами. За перше півріччя 2015 Комісія анулювала ліцензії 224. У 11 страхових компаній анульовані всі ліцензії.
Виявлення порушень - це знову перевірки?
Не тільки, це в тому числі перевірка звітності, розгляд скарг клієнтів. А яка ймовірність того, що зі звітністю почнуть щось "підкручувати"?
Ця ймовірність завжди є, ми повинні це розуміти. Яким чином ми можемо побачити реальну ситуацію в компанії? Єдиний інструмент - пруденційний нагляд, який вимагає відповідної ІТ-системи. У нас він поки існує у вкрай примітивному вигляді. Я 20 років пропрацював у банківській системі і прекрасно знаю, як працює там нагляд. Я і сам був об'єктом нагляду, можу порівняти. Це просто небо і земля. Тому нам необхідний інструментарій - сучасний, якісний пруденційний нагляд, необхідні відповідні форми звітності та відповідна ІТ-підтримка, щоб все це обробляти. Але сьогодні в країні діє режим економії, тому у нас поки елементарно немає грошей, щоб встановити необхідне програмне забезпечення та обладнання.
Окремо цікавить компанія "Україна" і їх застраховані патрульні автомобілі.
Компанія дуже сильно відзначилася. 13-го липня ми почали там перевірку. До цього, як відомо, був мораторій, але зараз у нас є "вікно": той мораторій закінчився, а новий ще не почався, от ми це "вікно" і використовуємо.
За підсумками перевірки зафіксовано факт ведення компанією безліцензійної діяльності, тому їх ліцензії раніше були анульовані Комісією. Рішенням Комісії страховику наказано усунути виявлені порушення.
А що робиться в глобальному масштабі проти незаконної торгівлі полісами?
А глобально ми пов'язані законодавчою базою, тому боротися з цим явищем важко. Необхідно, щоб новий закон про страхування був прийнятий якнайшвидше: він регламентує, зокрема, питання діяльності агентів. До речі, там враховані і вимоги Директив ЄС з цього питання. Наприклад, встановлено, що страхові компанії зобов'язані контролювати діяльність своїх агентів, і несуть відповідальність за шкоду, завдану клієнту агентом, у тому числі в разі надання недостовірної чи неповної інформації. Є чіткий перелік інформації, яку агент зобов'язаний надати клієнту.
Що ще ви очікуєте від нового закону?
У першу чергу, інструменти роботи з проблемними компаніями. Що можна зробити з такою компанією? Перше - її можна докапіталізувати. Друге - її можна змусити змінити структуру своїх активів, перерозподілити активи в надійні, ліквідні.
Якщо нічого не допомогло, таку компанію потрібно виводити з ринку. І тут ми стикаємося з проблемою: Нацкомфінпослуг не має можливості ініціювати банкрутство. У зв'язку з цим ми маємо намір виступити з ініціативою, щоб нам надали таке право. Ініціювати, але не більше. І далі ми будемо діяти відповідно до Закону "Про банкрутство".
Ще нам потрібен новий закон про страхування, тому що там є ст.75, яка говорить про передачу страхових портфелів. Там прописано, що має відбуватися зі страховими портфелями, які залишаться у проблемної компанії. Наша основна мета - захистити клієнта. Якщо страхова компанія не виконує свої зобов'язання, то ст.75 передбачає випадки, коли регулятор може наполягти на тому, щоб страховий портфель був переданий платоспроможною компанії ще до визнання компанії банкрутом.
А в даний момент ви маєте якусь можливість впливати на компанію, яка відверто робить щось дивне?
Вплив було б ефективніше, якби ми могли проводити перевірки. Якщо є передумови, що можуть бути порушення, ми виїжджаємо в компанію і робимо перевірку. Так як у нас такого права немає, то ми працюємо тільки з звітністю компаній та реагуємо на скарги клієнтів.
Ми підозрюємо приблизно 1/3 компаній у формуванні звітності тільки на контрольну дату, а це ознака проблеми
Комісія працює над підвищенням прозорості ринку?
Звичайно. Наприклад, як і Нацбанк, ми працюємо над розкриттям кінцевих власників. У нас влітку 2014 були змінені вимоги до формування реєстру фінансових установ. Відповідно до цих вимог ми від страхової компанії вимагаємо інформацію про кінцевих бенефіціарів.
Є якесь покарання за ненадання інформації?
Інакше вони просто не будуть зареєстровані. Це цілком достатнє покарання. Крім того, 15 січня 2015 ВР внесла зміни до Закону про фінансові послуги. Відповідно, з 1 січня 2016 року всі небанківські організації фінансового ринку зобов'язані розкривати відомості про власників з істотною участю. І публікувати цю інформацію на їх офіційних веб-сайтах також зобов'язані. Крім того, є такий інструмент, як Єдиного державного реєстру. Міністерство юстиції України змінило форму реєстру, додані пункти, що стосуються надання інформації про кінцевих бенефіціарів-власників. Вони і в нашому реєстрі повинні розкривати, і в держреєстрі.
Ваша оцінка ризикового страхування і перспективи до кінця 2016 року?
Дуже багато залежить від того, яким чином піде перерозподіл функціоналу Нацкомфінпослуг між НБУ і НКЦБФР. Але перше, що необхідно - це оздоровлення ринку шляхом скорочення кількості неплатоспроможних страхових компаній.
Чи очікуєте M&A на ринку?
Проблема злиття і поглинання лежить не тільки в економічній площині, вона залежить безпосередньо ще й від бажання акціонерів поглинатися і зливатися. Та ж проблема існує в банківському секторі. Питання про злиття, поглинання, об'єднання варто завжди, але як тільки ми виходимо на кінцевого бенефіціара - починаються проблеми: якщо він цього не хоче, то ми ніяк не змусимо його це зробити. Якщо він захоче - тоді злиття і поглинання відбудеться, і може створитися новий, більш здоровий інститут. Прогнозувати зростання ринку, я думаю, було б занадто оптимістично. Дай Бог, щоб він утримався на поточному рівні.
Чи варто створювати фонд гарантування для клієнтів страхових компаній?
У нас в плані робіт в рамках Національної Ради Реформ закладена на наступний рік розробка механізму гарантування виплат саме по страхуванню життя. Мова йде про величезну соціальну складову - треба захистити вклади людей, які інвестують на довгостроковій основі. Ми вже почали опрацювання цього питання. Другий напрям, який ми відпрацьовуємо, стосується кредитних спілок. Там теж треба створювати фонд гарантування вкладів.
Про передачу функцій Нацкомфінпослуг двом іншим регуляторам, стан ринку кредитних спілок, лізингу та ломбардів - читайте в другій частині інтерв'ю Ігоря Пашко.
Джерело: www.delo.ua
