Відшкодовувати втрати клієнтів страхових компаній і кредитних спілок, які підуть з ринку, ніхто не стане.
Наприкінці липня в парламенті зареєстрований президентський законопроект про ліквідацію небанківського регулятора - Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг. З 1 січня 2016 її функції розділять між собою Нацбанк і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР). Після такого переділу роботи у регуляторів помітно додасться. На кінець 2014 року в Держреєстрі фігурувало 2087 небанківських фінустанов. Обсяг їх активів становив 9,4% ВВП.
НБУ вже встиг показати круту вдачу, за півтора року видворивши з ринку майже третина банків - неплатоспроможними були визнані 55 з 180, зареєстрованих на початок минулого року. Та ж доля тепер чекає і небанківські установи. "Подивіться, скільки з 400 страхових компаній займається реальним страховим бізнесом - так 40, напевно", - заявила нещодавно глава Нацбанку Валерія Гонтарєва. Фінансисти вважають цілком імовірним, що після зміни регулятора на ринку залишиться тільки кожна десята компанія. Як мінімум половина СК відсіється, якщо НБУ застосує до підопічних хоча б частину вимог, вже впроваджених для банків. Наприклад, змусить розкривати бенефіціарів і показувати кінцевих власників юросіб-нерезидентів. В даний час структура власності страховиків - таємниця за сімома печатками. Ця інформація недоступна ні клієнтам, ні небанківській відомству. Ще частина СК закриється, якщо НБУ введе обмеження на роботу з інсайдерами та пов'язаними особами. Завдяки особливій системі оподаткування страховий ринок вже багато років використовується для оптимізації фінансових потоків підприємств. Багато ФПГ створювали афілійовані компанії, які використовували виключно для мінімізації податків. У 2013 р, наприклад, податкова оцінила обсяг псевдострахових схем в майже 3 млрд грн. Після обмеження операцій з інсайдерами цей бізнес кане в Лету разом із кептивними страховиками.
Страховий ринок уже давно потребує чищення. Велика частина компаній насправді - просто мертві душі. За даними Нацфінпослуг, більше 95% страхових премій збирає 100 страховиків, хоча їх зареєстровано близько 400. "Залишаться тільки ті СК, чиї акціонери готові розвивати свої активи і вкладати в них кошти", - вважає генеральний директор Української федерації страхування (УФС) Галина Третьякова . У Лізі страхових організацій оцінювали необхідність докапіталізації страхових компаній на рівні 1 млрд грн. Сумнівно, що акціонери під час кризи знайдуть таку суму, та й в принципі захочуть вкладати капітали в збитковий страховий бізнес. Ще одна проблема, яку доведеться вирішувати Нацбанку, - платоспроможність страхових компаній. Їх резерви зараз наповнені "сміттєвими" цінними паперами. Тому, незважаючи на гарну звітність, багато СК де-факто є неплатоспроможними. За оцінкою УФС, з 14 млрд грн. резервів, сформованих страховиками в минулому році, якісними активами було вкрите не більше 7 млрд грн. Це буде легко побачити, якщо НБУ за аналогією з банками введе для страховиків практику стрес-тестів.
Зміни торкнуться і ринку кредитних спілок. Кілька років тому в уряді вже обговорювали ідею передати під контроль Нацбанку великі кредитні спілки, чий капітал перевищував 12 млн грн. Надалі їх збиралися перетворювати в кооперативні банки. Дрібним спілкам планували заборонити залучати депозити. Чи повернуться знову до такого проекту, в Нацбанку поки розповісти не готові. Однак кредитні спілки вже готуються до гіршого. Залишається сподіватися, що їх відсів проходитиме з найменшими втратами для вкладників, і ті зможуть повернути свої кошти. За підсумками першого кварталу обсяг депозитів громадян в КС становив 968 млн грн. Причому на відміну від банківських вкладів вкладення в союзи ніяк не гарантуються. Це означає, що якщо КС стануть закриватися, їх вкладники просто втратять заощадження. У перспективі, опинившись під крилом НБУ, кредитні спілки можуть повернутися до ідеї створення фонду гарантування вкладів або приєднатися до банківського фонду. Така ідея розглядалася кілька років тому, але так і не була реалізована.
Для небанківських установ, які перейдуть під контроль НКЦПФР, зміни будуть менш революційними. Наприклад, недержавні пенсійні фонди і зараз частково підкоряються комісії з цінних паперів, так що після всіх трансформацій вони зможуть зітхнути з полегшенням - замість двох регуляторів у них залишиться один. Правда, зміни на ринку відбудуться не скоро. Депутати розглядатимуть документ не раніше осені, і навіть якщо вони поквапляться, закон набуде чинності тільки з 1 січня 2016 Сам процес передачі повноважень, за оцінками нинішнього глави Нацкомфінпослуг Ігоря Пашко, займе не менше півроку. Це означає, що якихось суттєвих змін на небанківському фінансовому ринку варто чекати лише до кінця 2016-го.
Опубліковано у тижневику "Деловая столица" від 27 липня 2015 (№ 30/740)
Марія Мінська
