У даній рубриці ми продовжуємо озвучувати всі помилки і законодавчі упущення у сфері автоцивілки. У попередній статті ми вивчали проблемні питання щодо термінів проведення виплати. У даній же статті, вивчимо всі аспекти щодо визначення розміру відшкодування (при пошкодженні транспортного засобу).
Як за Законом визначаться розмір збитку?
Відповідно до п.36.2.Закона1, у разі відсутності документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється в розмірі шкоди, оціненого страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування грошових коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу (ТЗ), якщо за результатами проведеного ним огляду страховик і потерпілий досягли згоди про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування, і не наполягають на проведенні оцінки (експертизи) пошкодженого ТЗ.
Ст.29 Закону говорить про те, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Тобто, страховик має право самостійно визначати розмір збитку або шляхом огляду пошкодженого транспортного засобу або шляхом проведення оцінки (експертизи) у акредитованого страховиком експерта (за відсутності згоди потерпілого на порахувати страховиком суму).
Приклад (як в теорії має відбуватися):
ДТП сталося 01.06.14г. Потерпілий звернувся в страхову компанію. Страховик зобов'язаний протягом 10 днів провести огляд транспортного засобу. Спеціаліст страхової оглядає пошкоджений транспортний засіб і самостійно розраховує суму збитку. Якщо потерпіла особа згідно на розраховану страховиком суму експертиза не проводиться. При відсутності згоди потерпілої особи сума збитку визначається на підставі незалежної експертизи.
Що ж відбувається на практиці:
ДТП сталося 01.06.14г. Потерпілий звернувся в страхову компанію. Спеціаліст страхової компанії (він же, фактично, незалежний експерт) оглядає пошкоджений транспортний засіб і самостійно розраховує суму збитку. Сума збитку озвучується потерпілій особі. При незгоді потерпілого особи порахована сума вже оформляється у вигляді експертизи незалежного експерта, при цьому, сама експертиза потерпілій особі не видається. Користуючись тим, що потерпілий не знає своїх прав, нарахована страхувальником сума озвучується як константа.
У підсумку, розмір відшкодування визначається самим страховиком, без узгодження суми збитку, експертом який де-факто - є працівником страховика. Те, що нарахована сума, як правило, занижена на 20-30% навіть не обговорюється.
Звичайно, при правильній позиції в суді постраждала особа отримає страхове відшкодування в повному обсязі, але багато часу буде потерянно. Пеня, що передбачена Законом, може не покрити інфляційні втрати та зростання курсу долара (євро).
Крім того, не зовсім зрозуміла ситуація і з відрахуванням ПДВ, тому що відповідно до ст.36 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу здійснюється безпосередньо потерпілому, сума, що відповідає розміру оціненого шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Яким чином, Страховик, не будучи платником ПДВ, зменшує суму виплати просто на 20%, ми розглянемо в іншій статті. Також, розглянемо, яким чином і чому потерпілої, через цієї норми у Законі, повинен шукати, де йому тепер відремонтувати автомобіль на 20% дешевше від ринкової ціни.
Шляхи вирішення зазначеної проблеми:
Перш за все, скасувати норму Закону про ПДВ. Зазначений пункт дає можливість страховику на 20% зменшувати розмір виплати.
Крім того, ввести другий варіант здійснення відшкодування - відновлення страховиком пошкодженого транспортного засобу до того стану, в якому він був до моменту ДТП. Законом надати потерпілому право вибору варіанту проведення відшкодувань - грошової виплати або проведення відновлювальних робіт з урахуванням фізичного зносу.
Закон1 - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Автор: Конюшко Денис «Страховий юрист».
