Нацкомфінпослуг розробила Стратегію реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг на 2015-2020 роки, якою передбачено створення сприятливих умов для зміцнення та сталого розвитку небанківського фінансового сектора України.

Про це заявив Член Нацкомфінпослуг України Олександр Залєтов, виступаючи на першому засіданні «Інвестиційного комітету», організатором якого виступив журнал Insurance TOP.

Дані реформи, на переконання Олександра Зальотова, здатні забезпечити реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами. У Регулятора і ринку назріла необхідність переглянути вимоги до капіталу і страхових резервів, системи управління, розкриття інформації, встановлення вимог до платоспроможності на основі оцінки ризиків та якості активів страховиків.

На думку експертів, реальні активи страхового сектора далекі від цифри в 70 млрд. грн, а реальний обсяг інвестицій в цінні папери -. набагато менше 18 млрд. грн. Це ж стосується і реального обсягу розміщених депозитів страховими компаніями.

Так, за словами Олександра Зальотова, з ТОП-20 банків, в яких найбільше розміщено депозитних коштів страховиків, крім брендових банків (в т.ч. і державних), є невеликі банки (Михайлівський, Союз, Авант Банк та ін.), в яких депозити страховиків становлять майже половину всіх депозитів юросіб. Крім того, в деяких банках цієї групи ТОП-20 активи не перевищують 1 млрд. грн. Тому, у Регулятора таке сумнівне розміщення викликає запитання.

Що страховикам робити з депозитами в проблемних банках? Частково, деякі страховики перевели свої депозити на співробітників, частина - як взаємозалік за кредитами фізосіб, але більша частина коштів, а це майже 700 млн. грн. - Зависла «мертвим» вантажем як сумнівна дебіторська заборгованість.

Прийшов час очистити депозитний портфель страховиків, вважає Олександр Залєтов. Нацкомфінпослуг підготувала ряд реформ щодо інвестування страхових резервів та активів, а також їх покриття. Так, Регулятор розглядає можливість враховувати в повному покритті тільки депозити в брендових банках з інвестиційним рейтингом за національною шкалою не менше «А-», якщо нижче - то покриття резервів буде частковим, а розміщення в банках-аутсайдерах не враховуватиметься Регулятором в покритті резервів.

Що стосується цінних паперів, то аналіз показав фінансові махінації страховиків на звітну дату. - «Ми налаштовані рішуче і з розміщення в акції також у Регулятора є ряд пропозицій щодо обмеження обсягу розміщених акцій у одного емітента. Але можливий перехідний період, тому позбавитися від сміттєвих акцій та облігацій страховики відразу не зможуть », - вважає Залєтов.

Проаналізувавши обсяг державних облігацій, Комісія зробила висновок, що дані інструменти інвестування сьогодні є найбільш стабільними, на відміну від думки, яке побутувало 10 років тому, що держоблігації знижують прибутковість інвестицій страховиків. Тому, Регулятор буде рекомендувати страховикам, особливо зі страхування життя, для гарантованої прибутковості розміщувати в держоблігації до 80% коштів. Також цим інструментом Регулятор сподівається, що можна вирішити питання демпінгу на ринку і високих комісійних винагород страховим агентам і посередникам, але для цього потрібні комплексні заходи, вважає Олександр Залєтов. Сьогодні Регулятором ведеться з НБУ ряд переговорів з метою спрощення покупки страховиками облігацій.

- «Незважаючи на критику інструменту перестрахування з приводу можливого виведення коштів з країни, це не так», - вважає Залєтов. - «Ситуація за останні 10 років змінилася в кращу ринкову сторону і ринок вихідного перестрахування став більш класичним. Зараз географічна структура портфеля вирівнялася (майже по 20% по країнах), у зв'язку зі зниженням частки РФ з 40% до 18% в 2014 році майже без адміністративних заходів ».

Структура перестрахування у нерезидентів

За словами Олександра Зальотова, вся історія українського страхування була нерозривно пов'язана з перестрахувальним ринком Росії. Так, є три категорії перестраховиків, які перестраховували українські ризики в РФ: 1). Дочірні російські представництва світових перестраховиків (СКОР, Munich Re), 2) традіціонніе російські перестрахувальники (Ингосстрах, Юніті Ре та ін), а також 3) страховики, що представляють політичні еліти РФ.

В українських страховиків був час подумати і перерозподілити свої потоки вихідного перестрахування, визначивши нових стратегічних партнерів, вважає Залєтов. Зараз портфель вихідного перестрахування більш диверсифікований, ніж раніше. У Регулятора є зараз думка відійти від рейтингових поступок до перестраховиків і прив'язки до страновому рейтингу. Сьогодні потрібно повернутися до міжнародною шкалою рейтингової оцінки перестраховиків, вважає Олександр Залєтов, але й одночасно збільшити до 25% врахування вимог до перестрахувальників в покритті резервів.

Що стосується зростання внутрішнього перестрахування, то Регулятору відомі страховики, які отримують від 500 млн. до 1 млрд. грн. перестрахувальних платежів, при цьому нічого не виплачуючи по таким ризикам. Регялтор планує посилити перевірки таких "сільських клубних страховащіков", зареєстрованих у згорілому Будинку профспілок в києві. Однак, за словами Олександра Зальотова, у Регулятора є ряд проблем з організацією таких перевірок через те, що формальних ознак перевірки згідно законодавства немає.

Але тим не менш, регулятор посилить вимоги до таких страховикам, включаючи наявність високого інвестиційного рейтингу за національною шкалою, а також наявність досвіду роботи на ринку страхування і перестрахування більше 5-10 років. Перестрахування в "сміттєвих" перестрахувальниках буде обмежуватися з жорсткістю вимог до внутрішнього перестрахування, заявив Залєтов.

Ми, як регулятор будемо вчитися «чути» ринок. Ситуація сьогодні критична, і якщо ми не зробимо чистку портфеля страховиків сьогодні, то ми станемо свідками низки банкрутств страховиків в майбутньому, які не зможуть відповідати за своїми зобов'язаннями.

Що стосується розміру депозитів страховиків в банках, то їх менше заявлених 12 млрд. грн. Але загроза банківській системі існує, тому це 10-11% всіх депозитів. На думку Олександра Зальотова, «переливання» навіть 5% депозитом між банками першої десятки - велика загроза. Якщо раніше страховик розміщував депозит для отримання бізнесу по іпотеці або автокредитування, то зараз депозити страховики розміщують «для регулятора» і для збереження коштів клієнтів і акціонерів. Дуже важко віриться, що банки в осяжному майбутньому будуть давати страховикам бізнес, вважає Олександр Залєтов.

- «Для когось нововведення з розміщення резервів і активів буде жорстким кроком, але прийшов час реформ, спрямованих на поліпшення якості активів. У НБУ досі упереджене ставлення до страхового ринку, тому, щоб змінити це ставлення - потрібні реформи », - вважає Олександр Залєтов.

Страховики підтримали ініціативу Регулятора. Але, на думку компаній, такі заходи з боку Нацкомфінпослуг повинні бути короткостроковими. У довгостроковій перспективі страховий ринок повинен стати найбільшим інстітуціонарним інвестором, як це є в Європі і США. А зв'язування страхових резервів страховиків з ОВДП має стати заміною створення Фонду гарантування виплат зі страхування життя, - вважає Голова правління СК «ТАС» Андрій Власенко.

За словами Зальотова, такі заходи з боку Регулятора будуть короткостроковими - від 1 до 2-х років. Тому інструментів інвестування на ринку мало для страховиків, а фондовий ринок порожній і майже не працює.

Макроситуація в Україні і прогноз макропоказників

Олександр Вальчишен (Інвестиційний Капітал Україна) зупинився на прогнозах макропоказників і курсі національної валюти в Україні.

На його думку, не дивлячись на зниження дефіциту рахунку поточних операцій, ми стали свідками надання фінансової підтримки від МВФ та інших донорів. Валютні резерви відновлюються в 2015 році до рівня $ 12 млрд і далі до 2016 року виростуть, за прогнозом МВФ, до $ 16 млрд. Також сьогодні державою ведуться переговори про реструктуризацію зовнішнього боргу по суверенних і квазі-суверенних єврооблігаціях.

Згідно даних, які представив Олександр Вальчишен, глибина девальвації в 1 кварталі 2015 більше девальвації в кризових 2008-2009 роках. Інфляція в 2015 році також більш висока (порівняно з 2008-2009 рр). Девальваційні очікування будуть домінувати на ринку, і ринок буде торгувати гривню як слабку валюту в 2015-2017 рр. Також ми станемо свідками тренда на зниження ринкового курсу.

За даними ICU, за результатами 2015 економіка перейде в розряд країн з рівнем держборгу близько 100% від ВВП, що в наступні роки 2016-2017 рр. зажадає фіскальної консолідації: виконання держбюджету з первинним профіцитом на рівні 0,5-1% від ВВП. У держфінанси - це вердикт фінансових ринків. Для економіки це означає, що державне управління фінансами є неефективним і все "дірки" в банківському, промисловому або фінансовому секторі закривають платники податків своїми грошима. Так, за даними Олександра Вальчишена, в 2014 році за рахунок платників податків було закрито 71% держборгу відносно ВВП країни (в 2013 році цей показник був на рівні 40%). Зараз ми йдемо до позначки вище 100% ВВП і якщо держава не почне реальних реформ, то фінансова система може розсипатися - вкладники забирають депозитні вклади з банків і конвертують їх у валюту або дорогоцінні метали.

Але для економістів важливо не порівняння показників з попередніми періодами, а динаміка. Ми бачимо, що динаміка реального сектора економіки показувала падіння в 2014 році 17,%, але в лютому ми стали свідками незначного зростання по сільському господарству, будівництву. Тому є надія, що реальний сектор намацує дно, вважає Олександр Вальчишен. Наш прогноз по 2015 році для реального сектора - зниження на 7,6%, а в 2016 році ми зможемо вийти на нульові показники зростання.

Однак, сьогодні ми спостерігаємо 10% -й щомісячне зростання інфляції. Тим не менш, за нашими прогнозами, не дивлячись на падіння промвиробництва, анексію Криму і військових дій на сході країни, ми вважаємо, що гривня недооцінена і повинна бути на рівні 17 грн. за долар.

Сьогодні НБУ, на думку аналітиків, тримає ринок в адміністративних межах. Багато країн не бояться давати валют девальвувати. Що стосується процентних ставок, то ключова вимога МВФ було підтримувати реальний розмір% ставок з боку НБУ. Тому, за словами Олександра Вальчишена, НБУ буде стабілізувати фінанси зростанням процентних ставок.

На сьогодні в Україні найжорсткіші монетарні умови. Влада вирішила стабілізувати економіку жорсткою монетарною політикою через зростання% ставок.

З позитивних моментів необхідно відзначити, що активна фаза девальвації в Україні вже пройшла, і національна валюта на сьогодні недооцінена на 20%. Тому, у нас перспективи є, вважає Олександр Вальчишен.

Відтік депозитів з банківської системи України триває. На які банки звернути увагу?

Серед основних причин недовіри до банківської системи України Михайло Демків (Інвестиційний Капітал Україна) назвав кризу ліквідності. Відбувається замкнуте коло: вкладники не довіряють банкам, які несвоєчасно виконують зобов'язання і забирають гроші. Банки, в свою чергу, не можуть своєчасно виконувати зобов'язання через постійне відтоку ліквідності і просять у НБУ рефінансування.

Також існує криза платоспроможності. Відсутня довіра до більшості фінустанов через низку проблем, накопичених за роки - низька капіталізація, кредитування пов'язаних сторін, високо ризикові операції.

Відтік депозитів банківської системи, за словами Михайла Демківа, триває. Ми стали свідками зменшення коштів клієнтів (січень 2014 - лютий 2015): фізосіб на 62 млрд грн і 9,5 млрд дол, у юросіб - спостерігається незначне зростання 400 млн грн і зменшення на 2 млрд .. доларів депозитів за валютними вкладами.

Ліквідність непропорційно розподілена. Так, кореспондентські рахунки банків становлять 5 млрд. грн. + Депозитні сертифікати в межах 15-25 млрд грн. Високою ліквідністю відзначаються лише Сітібанк, Укрсоцбанк, Креді Агріколь банк, Ощадбанк РФ, ІНГ Банк і Райффайзен банк Аваль.

Тільки державні банки не мають проблем із залученням капіталу (16,6 млрд грн.). Західні і російські банки замінюють позики від материнських структур акціонерним капіталом практично без чистого надходження грошових коштів у банківську систему (6,1 млрд грн), українські ж власники банків довносити капітал при одночасній підтримці кредитами НБУ (5,3 млрд грн.).

На ринку, за даними аналітиків, присутні зомбі-банки з дуже низькою якістю активів. Кредиторам 4-ї черги (> 200 тис і юрособам) практично неможливо повернути свої кошти в разі визнання таких банків неплатоспроможними.

Серед причин такої ситуації на банківському ринку експерти називають знецінення кредитів на тимчасово окупованих територіях АР Крим (портфель: 950 млн грн і 800 млн дол), а також Донбас (портфель :. 20 млрд грн і 1,1 млрд дол), втрати від зміни обмінного курсу. Крім того, такий показник як чиста валютна позиція банків становить мінус 3,8 млрд дол. Також спостерігається зниження платоспроможності позичальників на тлі кризи, в першу чергу валютних. Потенційні збитки від конвертації валютних іпотечних кредитів може перевищити 50 млрд грн., Вважає Михайло Демків.

Банки кредити НБУ

Протягом 2014-2015 рр, НБУ визнав неплатоспроможними 46 банків з 182, в яких зависло 36,4 млрд грн (загальна сума коштів корпоративних клієнтів у неплатоспроможних банках), фізособам належало 93400000000 грн в таких банках, і всього 56300000000 грн. (60,2%) підпадають під покриття Фонду гарантування Владов фізичних осіб.

НБУ здійснює контрольоване кредитування банків під високоліквідну заставу і з поручительством акціонерів. Ставки за такими кредитами (більше 19-30%) не дають суттєвої переваги над ринковим фондуванням. Крім того, окремі банки занадто сильно залежать від кредитів Нацбанку (частка пасивів> 10%).