Відтепер всі небанківські фінустанови, серед яких страхові, лізингові, фінансові компанії, ломбарди і кредитні спілки, повинні не тільки мати власні веб-сайти, але й регулярно розміщувати на них розгорнуту інформацію про себе.
Така вимога ідеться в розпорядженні Нацкомфінпослуг «Про затвердження положення про розкриття фінансовими організаціями інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних», прийнятому на вчорашньому засіданні комісії.
Розкрити власників
У документі озвучений перелік даних, які небанківські фінустанови повинні повідомляти на своїх сайтах. Це - адреса, повна назва, весь перелік надаваних послуг, дані про набсовете, керівників і власників не менше 10% акцій, а також про осіб, реально контролюючих фінустанова і про підконтрольних йому структурах.
Крім того, на сайті повинна бути розміщена інформація про підрозділи фінансової організації, ліцензії, дозволи, фінансова звітність, аудиторський висновок. Звітність повинна бути за останні три роки, а не за той період, який демонструє успіхи компанії.
У разі офіційного банкрутства або санації фінустанова також зобов'язане розповісти про це на своєму сайті. Інформація повинна бути українською мовою, хоча не забороняється додаткове розміщення її на інших мовах.
Нацкомфінпослуг за новим положенням також готова оприлюднити більше інформації на своєму сайті. Зокрема, повідомляти про внесення компаній до держреєстру фінансових установ протягом 15 днів з моменту прийняття рішення. Або інформувати про рішення, що стосуються ліквідації, банкрутства фінансових компаній, а також про скасування таких рішень.
«Це положення спрямоване на те, щоб громадяни отримували більше інформації про небанківські фінансові установи, - повідомив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов. Невиконання нових вимог, за його словами, буде вважатися порушенням ліцензійних умов, і може призвести до позбавлення ліцензій.
Не перегнути палицю
Учасники ринку небанківських фінансових послуг, в цілому, згодні з вимогами регулятора.
«Досить приховувати інформацію про власників та пов'язаних осіб, - вважає президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк, - Адже люди довіряють страховикам свої гроші, тому не повинні купувати взамін кота в мішку». За словами Олександра Філонюка, витрати на те, щоб створити веб-сайти і забезпечити споживачів розгорнутою інформацією у компанії будуть, але незначні.
«Питання полягає не про те, скільки це буде коштувати, а про те, що це давно пора зробити, щоб очистити ринок від несумлінних гравців», - упевнений він. Схожа думка й у заступник голови ради директорів Українського об'єднання лізингодавців Романа Іваненка: «Це зробить небанківський фінансовий сектор прозоріше. Тому що ті компанії, які сумлінно працюють з клієнтами, давно розкривають інформацію про себе, а тим, кому є що приховувати, доведеться вибирати - йти або ставати прозорішою », - каже Роман Іваненко.
При цьому ряд експертів вважає, що в подачі інформації на сайтах не повинно бути перебору. «Не проблематично надати загальну інформацію про власників (назва (ПІБ), розмір частки) на веб-сайті ломбарду, тим більше, що дана інформація вже міститься в Реєстрі фінансових установ - у відкритому доступі. Але навряд чи варто розкривати їх паспортні дані та адреси. Хоча б в цілях безпеки », - вважає виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ломбардів Юлія Рожкова.
На думку президента Національної асоціації кредитних спілок Петра Козинця, нові вимоги навряд чи щось суттєво змінять у роботі фінустанов, якщо за їх виконання не буде суворого контролю. А гендиректор «Української охоронно-страхової компанії» Сергій Парфенюк вважає: головне, щоб вони не перетворилися на каральний механізм, при якому за будь-яке порушення у подачі інформації до учасників ринку будуть застосовувати штрафні санкції.
Четвертий елемент
В оприлюдненому на сайті Нацкомфінпослуг положенні відсутній четверта стаття. Як вдалося з'ясувати «Капіталу», в ній повинні були значитися терміни, протягом яких фінансові установи зобов'язані розміщувати та оновлювати інформацію. Мабуть, регулятор в останній момент вирішив доопрацювати цей розділ.
«Але якщо не вказані терміни виконання положення, то фінкомпанії завжди зможуть оскаржити вимоги регулятора, заявивши, що неправильно зрозуміли задачу», - вважає Петро Козинець. На думку Романа Іваненка щоб уникнути двояких трактувань документа все ж необхідно встановити граничні терміни для розміщення та оновлення інформації на сайтах фінансових компаній.
Автор: Тетяна Терехова
