Відповідний законопроект, підготовлений Міністерством інфраструктури та заюстірованний в кінці жовтня, на цьому тижні буде представлений в уряді, повідомила прес-служба Мініфраструктури.
За прогнозами, проект можуть ухвалити на початку 2016 року, так як він ставиться до пріоритетних сфер адаптації законів України до законодавства ЄС.
Нові тарифи
Новий вид страхування давно працює в європейських країнах. Запущено він у сусідній Молдові, Росії і навіть в далекому Узбекистані. Там пасажирів не змушують купувати страховки - замість них страхуються перевізники.
«Це логічно, адже перевізники, а не пасажири відповідають за якість перевезення і її безпеку», - вважає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
«Пасажири не можуть впливати на страховий випадок, так як не є власниками транспортного засобу. Перевізники повинні працювати за принципом: хочеш заробляти на перевезеннях - в обов'язковому порядку застрахуй свої ризики », - говорить страховий омбудсмен Юрій Чухнін.
В Україні все інакше. Згідно з постановою Кабміну №959 «Про затвердження положення про обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті» страхуватися від нещасного випадку на транспорті змушують пасажирів.
У постанові говориться, що платити за страховку пасажири міжміського транспорту повинні 1,5%, приміського - 3%, міжнародного - 2% від вартості квитка, а не від страхової суми, яка становить 6 тис неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 102 тис грн.
У 2014 році керівництво «Укрзалізниці» пообіцяло знизити ставку страхового збору з 1,5% до 0,4% від вартості квитка, але чомусь не знизило. Зате в 2015 році тарифи по страхуванню пасажирів на залізниці зменшилась відразу в десять разів - з 1,5-3% до 0,15-0,25%.
«У 2014 році страховий платіж становив 1,5%, 3% і 2%. У договорах 2015 відсоток зменшився до 0,15-0,25% », - повідомила прес-служба« Укрзалізниці ». У результаті знизилися і страхові премії. Хоча про це важко судити, оскільки статистики по страхуванню пасажирів «Укрзалізниці» у відкритому доступі немає.
«Можна судити оціночно, з урахуванням того, що в структурі премій по страхуванню від нещасного випадку на транспорті, оприлюдненій на сайті Нацкомфінпослуг, 60-70% становить частка« Укрзалізниці », - зазначає Черняховський.
Виходячи з цього, можна порахувати, що в 2013 році обсяг премій, отриманих від пасажирів «Укрзалізниці», становив 100-120 млн грн, у 2014 році - 70-80 млн грн, у першому півріччі 2015 року - 35-41 млн грн.
Безправні пасажири
У перевізників свої розрахунки. За даними «Укрзалізниці», обсяг зібраних з пасажирів премій за дев'ять місяців 2015 року становитимуть всього 8400000 грн. Можливо, показники не відрізнялися б, якби дані по страхуванню пасажирів регулярно публікувалися на сайті Мінінфраструктури або УЗ.
Це дозволило б побачити реальну картину, але в цілому проблему страхування пасажирів не вирішить. Хоча б тому, що діюча система захисту пасажирів суперечить нормам закону «Про страхування».
Так, законодавство вимагає від страховиків укладення із страхувальником договору, в якому вказані всі обов'язки сторін, їх права і виключення з правил. Українські пасажири таких договорів в очі не бачать. У їх проїзних документах є тільки назва страхової компанії, тариф і ліміт.
Порушено також право вибору страхових послуг, бо страховиків вибирають перевізники, а не страхувальники. Тому і страховики, і ті, хто захищає права споживачів, виступають за заміну страхування пасажирів від нещасного випадку на транспорті на страхування відповідальності перевізників.
«Ми двадцять років виступаємо з такою пропозицією, а віз і нині там», - засмучується голова Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк.
Недостатньо даних
Страховики вважають, що впровадження нового виду страхування заважають перевізники, не зацікавлені в оплаті страхування. Серед самих ярих супротивників нововведення називають «Укрзалізницю». У прес-службі Мініфраструктури такі звинувачення заперечують.
«У« Укрзалізниці »законопроект погодили, тому немає сенсу говорити про негативне ставлення цього підприємства до впровадження страхування відповідальності перевізника», - заявили в прес-службі міністерства.
На думку чиновників, гальмує прийняття закону недолік статистики за страховими випадками на транспорті, без якої не можна розрахувати розмір тарифів і лімітів виплат в обов'язковому страхуванні. У 2015 році міністерству нарешті вдалося зібрати необхідні дані.
Як з'ясувалося, при страхуванні десяти пасажирів одного приміського автобуса, що курсує на відстані, наприклад, від Києва до Білої Церкви, щорічний обсяг страхових платежів досягає 14,6 тис грн.
При такій же завантаженості автобуса, але вже відправляється, наприклад, з Києва до Львова чи Одеси, щорічні страхові платежі складуть 7,8 тис грн.
Якщо помножити ці цифри хоча б на 2 - навряд чи автобуси возять менше 20 пасажирів - і на 10,9 тис перевізників, що мають ліцензії на автоперевезення, то сума премій може скласти сотні мільйонів гривень. Проте за даними Мінінфраструктури в 2014 році страховики зібрали з пасажирів наземного транспорту всього 60 млн грн. Куди діваються решта грошей, невідомо.
Краще йдуть справи зі страхуванням пасажирів міського транспорту. Вони потрапляють під дію закону про ОСЦПВ, за яким страхується відповідальність водія. Хоча максимальна виплата тут не перевищує 102 тис грн, з цих пасажирів хоча б не беруть страхових платежів.
Корисливі інтереси
Правильно роблять, що не беруть, інакше на страхових виплатах міські перевізники могли б розоритися.
За даними міністерства, найбільш аварійним міським транспортом в Україні були міські автобуси, не рахуючи «маршруток». Кількість аварій в них в 2014 році перевищило 1440, травмувалося майже 330 осіб і дев'ять загинуло.
На другому місці за аварійністю - тролейбуси. Аварій за їх участю було 212, травмований 51 людей, вісім загинуло. Третє місце посіли невеликі автобуси. Вони потрапляли в ДТП 181 разів, 138 осіб травмовано, п'ять загинуло.
Інша справа - «Укрзалізниця». Тут у 2012 році було 120 аварій, в 2013 році - 93, у 2014 році - 99. При цьому жодного постраждалого за всі ці роки.
Експерти страхового ринку пояснюють це тим, що потерпілому пасажиру або його спадкоємцям непросто довести зв'язок між страховим випадком і поїздом або електричкою. Для цього потрібно, щоб представники перевізника склали акт про те, що трапилося нещастя. Роблять вони це вкрай неохоче.
У них є інтерес: постанова Кабміну №959 зобов'язує страховиків відраховувати перевізникам 50% від різниці між преміями і виплатами на проведення превентивних заходів з підвищення безпеки руху на дорозі.
Тобто чим менше виплат отримають постраждалі, тим більше грошей залишиться перевізнику. Крім того, «Укрзалізниця» офіційно отримує від страховиків 15-25% агентської винагороди як посередник.
«Всі дороги, крім Донецької, отримують від страхових компаній комісійну винагороду в розмірі 15%. На Донецькій залізниці пасажирів страхує компанія «Інтер-поліс», і її комісійна винагорода складає 25% », - повідомили в прес-службі« Укрзалізниці ».
Чи пов'язана підвищена комісія «Інтер-поліса» з тим, що пасажири Донецької залізниці гірше страхуються, або з тим, що «Укрзалізниця» володіє контрольним пакетом акцій цього страховика, в прес-службі не уточнюють.
Втім, скільки б не зібрали страховики в 2015 році з пасажирів залізниці, майже 100% зібраного вони віддали перевізнику.
Арифметика проста: якщо, за даними «Укрзалізниці», за дев'ять місяців премії зі страхування пасажирів від нещасного випадку на транспорті склали всього 8,4 млн грн, то за перше півріччя вони навряд чи перевищили 6 млн грн.
При цьому на превентивні заходи з підвищення безпеки руху страховики за шість місяців віддали «Укрзалізниці» 5800000 грн.
«Частка отриманих зборів, яку страхові компанії віддають« Укрзалізниці », перевищує 95%. Частина цих грошей йде певним чиновникам в кишеню як плата за доступ до беззбиткову виду страхування пасажирів », - зазначає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко.
Він упевнений, що з цієї причини українські «дочки» міжнародних страхових груп не беруть участі в такому бізнесі, а пасажирам української залізниці не варто розраховувати на великі виплати у разі аварії потягу - у страховиків просто не залишається для цього коштів.
Автор: Тетяна Михальчишина, для Економічної Правди
