Все найстрашніше, що тільки може статися з людиною, максимально докладно викладено в договорах, люб'язно пропонованих до підписання страховими компаніями. Здавалося б, все просто. Можна заплатити і бути впевненим, що навіть у найгіршому випадку виплата дістанеться іншим, тобто близьким родичам. Але, на жаль, так буває далеко не завжди. Адже страхові компанії теж не довговічні. Особливо під час економічної кризи, яка вже другий рік утримує Україну в щільних обіймах.

На жаль, далеко не всі страховики виконують взяті на себе зобов'язання. Хтось всіма правдами і неправдами затримує виплати. Хтось - йде по-англійськи. Чи не прощаючись. Так під чиїм же договором можна поставити підпис?

Правила безпеки

Спостерігаючи за тим, як стають банкрутами один банк за іншим, може здатися, що страхові компанії відбулися легким переляком. Так, деякі страхові компанії збанкрутували, але в основному це стосується далеко не найбільших з них. З середини минулого року "вирушили в інший світ" 26 страховиків. Їх назви навряд чи щось скажуть більшості громадян.

Всі великі страхові компанії зберегли свої позиції, а деякі навіть змогли їх зміцнити, що взагалі здається нелогічним, враховуючи нинішній стан справ в економіці.

З одного боку, спостерігається різке зниження споживчого попиту. Переважна більшість страхових компаній зав'язано на обслуговуванні приватних осіб. І, звичайно ж, багато українців не готові продовжувати поліси зі страхування, наприклад, автомобіля чи здоров'я на наступний період, особливо враховуючи, що страхові послуги помітно подорожчали після рекордної девальвації гривні.

З іншого боку, офіційна статистика говорить зовсім не про падінні, а про зростання ринку. По-перше, у першому півріччі, за даними Нацкомфінпослуг, обсяг чистих страхових премій збільшився на 24,2% У порівнянні з 6 міс. 2014 з ого. Навіть автострахування (ОСЦПВ, КАСКО, "Зелена карта") додало 22,7%, а страхування майна - на 21,8%. По-друге, на рекордні 273,7% збільшилася кількість договорів добровільного страхування. Зі страхування майна взагалі феноменальний ріст. Число полісів зросла аж на 879,6%. Таке враження, що чим гірше справи в економіці і бідніше населення, тим частіше українці користуються послугами страховиків. Чим же пояснюється настільки абсурдна ситуація?

За великим рахунком, важливо не стільки, скільки залучили страховики, а скільки вони виплатили своїм клієнтам

Адже за логікою, стільки неймовірна популярність страхових послуг, про які говорить статистика, повинна була вилитися в вибухове зростання страхових платежів. Замість цього премії з урахуванням триразового падіння курсу гривні і високої інфляції, збільшилися більш ніж скромно. Адже вартість деяких полісів підскочила в два-три рази.

По всій видимості, цей феномен пояснюється появою великої кількості бюджетних страховок, у тому числі полісів, що виступають у ролі доповнень до обов'язкових видів страхування. Наприклад, у випадку ДТП автоцивілка дозволяє розраховувати на відшкодування постраждалій стороні 50 тис. грн. Для власників авто цілком очевидно, що такої суми при нинішніх цінах може виявитися недостатньо. Це змушує багатьох водіїв, тверезо оцінюють потенційні ризики, докуповувати поліси, що дозволяють збільшити вдвічі-втричі страхову суму, ніж передбачено по ОСЦПВ. Вартість таких доповнень зазвичай невелика. А у водія з'являється на руках як мінімум дві страховки замість однієї. Звідси неймовірне зростання кількості ув'язнених страхових договорів при незначному збільшенні страхових премій.

Диявол у деталях

Сам по собі факт збільшення обсягу премій створює лише ілюзію сприятливого стану справ у страхуванні. Реальність, на жаль, зовсім інша.

Адже, за великим рахунком, важливо не стільки, скільки залучили страховики, а скільки вони виплатили своїм клієнтам.

Теоретично, після багаторазової девальвації гривні, компенсації страхових компаній власникам полісів теж повинні були істотно зрости. Адже купувалися страховки, виходячи з одного валютного курсу, а виплачувати клієнтам доводиться вже зовсім на інших умовах. Але у багатьох страховиків виплати навіть знизилися. Нерідко - в рази.

«У страховиків існує багато рецептів, що дозволяють затягнути виплати, знизити розмір страхового відшкодування, при цьому вкладатися в рамки законодавства», - говорить незалежний експерт страхового ринку Ібрагім Габідулін.

Проблеми в банківському секторі теж стали головним болем для страховиків. Багато з них втратили страхові резерви, розміщені в банках-банкрутах. А деякі, пов'язані з акціонерами погорілого фінансової установи, були змушені піти з ринку.

Під час кризи в кращому становищі опиняються компанії, створені за участю іноземного капіталу. Вони виявилися кращими підготовленими до потрясінь на фінансовому ринку
Віталій Коваленко, голова правління СК «КД Життя» не приховує стан справ у страхуванні: «Почнемо з того, що криза в країні ще не закінчився і прогнозувати його закінчення - невдячна справа. На жаль, говорити про те, що він залишився непоміченим для компаній зі страхування життя, буде невірним твердженням, так як «лайфові» компанії постраждали і страждають від нього не менше, ніж інші галузі бізнесу. Незважаючи на те, що у багатьох компаній хороші показники зі збору премій, проблем у страховиків - хоч відбавляй. Це і завислі гроші в збанкрутілих банках, за різними оцінками, це більш ніж 1 млрд грн, це і втрата частини бізнесу на окупованих територіях, це і інфляція, і загальне погіршення ділової активності і т.д. Тому страхові компанії про вихід з кризи говорять упівголоса, так як страхування в Україні дуже залежно від ситуації на суміжних ринках і, в першу чергу, на банківському ».

Майже містикою здається поява величезного числа «страхових зомбі». Такі компанії давно втратили свої функції щодо захисту інтересів клієнтів, перетворившись на фінансові піраміди. Займаючись продажем полісів, нерідко за демпінговими цінами, надалі вони виявляються нездатними виконувати взяті на себе зобов'язання. Один з останніх прикладів - страхова компанія «Україна».

Повсюдний спокій на страховому ринку нагадує скоріше затишшя перед бурею. За оцінками експертів, лише четверту частину активів страхових компаній можна вважати ліквідними. Решта були успішно виведені через скупку сміттєвих цінних паперів, що не представляють ніякої цінності та іншого мотлоху. І варто тільки регулюючим органам провести незалежний аудит, як страхові зомбі тут же лопнуть. Але проблема в тому, що зараз страховий ринок практично обезголовлений. Національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг існує лише номінально і позбавлена ​​якого б то не було впливу на страховиків. Більш того, вона взагалі може зникнути. А її функції, можливо, будуть передані Нацбанку. Ну а поки безвладдя не дозволяє провести давно назрілу чистку на страховому ринку. «Змінилося керівництво в Нацкомфінпослуг і в профільному комітеті. Через останні політичних скандалів увагу до ринку зменшилася, особливо, до неблагополучних страховикам. Не до них », - говорить вже Ібрагім Габідулін.

Остання інстанція

Період безвладдя на страховому ринку істотно підвищує ймовірність залишитися без виплат. По-перше, клієнтам не те щоб ні до кого апелювати у разі небажання страховика виконувати взяті на себе зобов'язання. Просто їхні скарги безглузді, вони навіть не враховуються в статистиці регулюючих органів. По-друге, в офіційних джерелах вкрай складно знайти інформацію про фінансове становище страховика і якості обслуговування ним своїх клієнтів. Все це істотно ускладнює вибір надійної страхової компанії.

Як показує наш рейтинг наднадійності страховиків, під час кризи в кращому становищі опиняються компанії, створені за участю іноземного капіталу. Вони виявилися кращими підготовленими до потрясінь на фінансовому ринку. А у разі потреби їм набагато легше залучити додатковий капітал, ніж страховикам з українським корінням.

«За такими компаніями стоять материнські структури з великими капіталами. Це мають розуміти наші громадяни. Хоча хотілося б очікувати не лише матеріальної підтримки від материнських компаній, але і привнесення нових технологій, менеджменту, сучасних ІТ-рішень », - вважає Ібрагім Габідулін.

Його думку поділяє Руслан Васютін, голова правління СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп». «Компанії з іноземним капіталом мають набагато більший запас міцності, а також більш дбайливо ставляться до своєї репутації, без перебільшення дорожать клієнтами, партнерами і персоналом. Довгострокові перспективи таких операторів, як VIG, виключають шахрайство та створення фінансових схем », - говорить експерт.

Не виключено, що нові вимоги Нацкомфінпослуг до якості активів страховиків змусять акціонерів влити додатковий капітал у свій страховий бізнес. За оцінками чиновників, йдеться про суму понад 1,5 млрд грн. Але ймовірність розвитку такого сценарію невелика. Ініціатива Нацкомфінпослуг може не пройти узгодження в інших відомствах або буде просто заблокована в судах. Далеко не всі зацікавлені в розчищенні ринку від фіктивних страхових компаній, що виконують функції фінансових пірамід.